12 квітня 1961 року  стартував перший у світі космічний корабель «Восток», пілотований першою людиною-космонавтом Ю. О. Гагаріним. Ця подія схвилювала весь світ. Усі з нетерпінням чекали повернення Гагаріна з космосу. І лише після завершення 108-хвилинного тріумфального польоту та успішного приземлення люди всієї планети урочисто аплодували першому польоту людини в космос.

     Юрій Гагарін народився в Смоленській області 9 березня 1934 року. Шкільні роки Гагаріна припали на час німецької окупації, тому хлопчик кілька разів переривав своє навчання і шостий клас закінчив вже в місті Гжатськ. Після школи він вступив в ремісниче училище, а пізніше — в індустріальний технікум міста Саратова.

     В юності Юрія Гагаріна дуже цікавила авіація. Він відвідував авіаклуб і незабаром навіть здійснив політ на першому в своєму житті повітряному судні Як-18.

     Гагарін закінчив Оренбурзьке училище льотчиків і в березні 1960 року був зарахований до групи кандидатів в космонавти. А 12 квітня 1961 року був здійснений історичний політ Гагаріна в космос на кораблі «Восток». Після цієї події Гагарін став героєм всієї країни.

     27 березня 1968 року Юрій Гагарін розбився під час польоту на літаку УТІ МіГ-15. Місто, в якому народився легендарний льотчик-космонавт, назвали на честь нього — Гагарін.

     Україна, як справжня космічна держава має чималу кількість видатних творців та теоретиків космонавтики. Її вчені багато зробили для розвитку світової космічної науки. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як:

     Кибальчич Микола Іванович (народився 31 жовтня 1853 р. ) —революціонер-народник, винахідник. Народився в місті Коропі Кролівецького повіту Чернігівської губернії (тепер районний центр Чернігівської області) в сім’ї священика. Дитинство та юність Кибальчича пройшли на Україні. Ще юнаком Кибальчич познайомився з творами О. Герцена, М.Чернишевського, Т. Шевченка. У 1871–1875 роках Кибальчич навчався в інституті шляхів і медико-хірургічній академії в Петербурзі. Вів пропаганду серед селян і розповсюджував нелегальну літературу. Був заарештований і близько трьох років перебував у тюрмі. Під керівництвом Кибальчича виготовлялися металеві снаряди, одним з яких був убитий Олександр II.Кибальчича було заарештовано 17 березня 1881 року. У в’язниці він склав першу схему реактивного літального апарата. Був страчений разом з іншими учасниками замаху на царя.

     Глухий юнак Костянтин Ціолковський писав у Калузі сміливі статті про ракетоконструювання та завоювання космосу,але його думки не цікавили царських чиновників, з нього глузували.
     Ціолковський Костянтин Едуардович — відкривач законів з аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки — ракетодинаміки. Великий вчений на багато десятиліть передбачив шляхи розвитку космічних апаратів і, зокрема, штучного супутника Землі; він мріяв про космічні поселення, які б літали з величезною швидкістю навколо нашої планети; науково обґрунтував можливість виходу людини у космос, заселення міжпланетних просторів, використання енергії Сонця. Видатний учений виклав у своїй праці «Вивчення світових просторів реактивними приладами» основи теорії ракетного польоту, описав принципи будови ракети і ракетного двигуна на рідинному паливі. Його ідеї й досі використовуються під час вирішення багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі літальних апаратів.

     Кондратюк Юрій Васильович — український радянський учений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки. Народився 7 вересня 1900 року в м. Луцьку в сім’ї вчителя. У 1918 році закінчив Колегію Павла Галагана в Києві. Кондратюк розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, багато працював над проблемою польотів у космосі, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Роботи Кондратюка Юрія Васильовича дістали схвалення одного з основоположників теорії міжпланетних сполучень К. Е. Ціолковського. У 1929 році вийшло друком перше видання книги Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів». Проводив велику роботу в Українському народному інституті промислової енергетики. Перед Великою Вітчизняною війною працював над створенням найбільшої у світі Кримської вітроелектростанції.

     Сергій Корольов ще з дитячих років мріяв літати; він почав займатися ракетоконструюванням у ті часи, коли багато вчених називали ракети дивацтвом. Сергій Павлович Корольов. Хто не знає про цього видатного вченого, головного конструктора космічних кораблів, з ім’ям якого пов’язане завоювання космосу? Молодий інженер Корольов створив і очолив групу вивчення реактивного руху, сперечався і доводив свою правоту маловірам, які не без іронії називали його дослідницький колектив «групою даремно працюючих інженерів». Та саме вони розпочали штурм космосу і визначили напрям усього життя майбутнього адмірала Всесвіту. Він вперше відірвав людство від земного тяжіння і вивів його у космічний вир. Під керівництвом Сергія Корольова вперше у світі були проведені запуски штучних супутників Землі та Сонця, польоти перших радянських космонавтів на кораблях «Восток» і «Восход», польоти перших автоматичних апаратів на Місяць, Венеру і Марс, а також здійснена м’яка посадка на Місяці. Під його керівництвом було створено штучні супутники Землі серії «Електрон» та «Молния-1», перші три міжпланетні розвідники серії «Зонд».

     Валентин Глушко (1908–1989) — друга після Корольова постать у космонавтиці — народився в Одесі. Зі шкільних років почав цікавитися космонавтикою і присвятив їй все життя. Конструктор першого у світі електротермічного двигуна. Під його керівництвом були створені реактивні двигуни, які працюють на різних ракетах-носіях, починаючи із першого супутника Землі і закінчуючи сьогоднішніми потужними ракетами.

Українські космонавти

Валентин Бондаренко

Павло Попович

Леонід Каденюк

Георгій Береговий

Олександр Волков

Володимир Ляхов

Георгій Гречко

Леонід Попов

Джерело: http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/kosmonavtika_ukrajini/0-5?answer=3&ssid=756066057777403637444&id=2&a=1&ajax=737; google.com.ua; metodportal.net/node/2128