Кухарський ліцей Іванківської селищної ради

Меню сайту

Конституція
Конституція

Наше опитування

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи.

Факти про депресію

  • Депресія — це хвороба, яка щороку вражає понад 300 мільйонів людей, сильно погіршує їхню якість життя і працездатність, а також може призвести до суїциду. Кожен шостий хоча б раз в житті переживав депресивний епізод. Жінки страждають на депресію майже вдвічі частіше за чоловіків. Депресію часто ігнорують та не діагностують лікарі, а самі пацієнти не поспішають звертатися по допомогу. Лише двоє з п’яти людей, що страждають на депресію, залежності чи тривожність, шукають лікарської допомоги.
  • Депресія може мати м’яку, середню і тяжку форми. В понад 50% випадків депресивні епізоди повторюються, особливо якщо їх не лікувати. Крім клінічної депресії (шукати major depressive disorder) є й інші стани, що мають подібну симптоматику.
  • Депресивні періоди бувають при біполярному порушенні (період гіпоманії). Стан, подібний до депресії, супроводжує передменструальне дисфоричне порушення. Деякі люди, особливо в північних широтах, страждають на сезонне афективне порушення.

До недавнього часу вважали, що діти не можуть хворіти на депресію. Однак у ряді досліджень було встановлено, що симптоми депресії у школярів спостерігаються у 20­35%.

Типовими симптомами депресії у дітей є коротка тривалість епізодів, швидка зміна депресивного стану на стан збудження, широкий спектр і вираженість вегетативних проявів, зосередженість дитини на своєму фізичному стані, обсесивно­фобічна симптоматика, поведінкові порушення, а також зниження зацікавленості до занять, улюблених справ, ігор.Згідно з DSM­IV, до ознак депресії у дітей також відносять порушення сну (погане засинання, ранні пробудження, жахливі сновидіння), зниження шкільної успішності, порушення харчової поведінки (втрата апетиту, відмова від їжі, випадки «ненажерливості», поїдання неїстівного), зміну характеру (діти стають більш віддаленими, насупленими та/або агресивними).

Відмічають також вікові особливості прояву депресії у дітей. У дітей молодшого шкільного віку при депресії спостерігається періодичне зниження працездатності разом із дратівливістю, невпевненістю й боязливістю. Частими симптомами є поєднання зниженої зацікавленості до навчання з пароксизмами сльозливості та відчуттям безрадісного існування. З наближенням до пубертату, прояви депресивної поведінки стають яскравішими, з’являються дисгармонічність, схильність до уособленої поведінки, мудрувань на «дорослі» теми, що раніше не було притаманним дитині.

Умовно можна виділити наступні причини депресій у дітей: депресія як наслідок соматичного захворювання, гострої або хронічної інтоксикації; депресія як наслідок психотравми; депресія на тлі повного фізичного та соціального благополуччя, без зв’язку із будь­-якими видимими причинами; так звані сезонні депресії, притаманні дітям із ураженням ЦНС у ранньому віці (гіпоксія, травми при народженні).

Основними факторами ризику виникнення депресії в дітей та підлітків є спадковість (генетична схильність), стреси, конфлікти, насильс­тво, зневажливе ставлення до дитини, низька успішність, важкі фізичні захворювання (діабет, епілепсія), наявність інших психічних порушень, таких як фобії, тривожні стани, розлади поведінки, прийом деяких медичних засобів (стероїди, наркотичні знеболюючі), залежна поведінка (вживання психоактивних речовин, нехімічна залежність, співзалежність, «нещасне кохання»), смерть члена родини, близької людини, депресивні епізоди у минулому. Також до факторів ризику розвитку депресії відносять жіночу стать, сімейні конфлікти, напружені стосунки з ровесниками, задиркувату поведінку, поведінку «цапа-­відбувайла».

Дуже високий процент суїцидальних вчинків  серед тих, хто страждає на ті чи інші психоемоційні розлади ( більше 50%). Тяжкі форми депресії за поширенням посідають друге місце після серцево-судинних захворювань.

Депресія вражає всі сторони життя людини – підриває почуття власної гідності, впевненості у собі, здатність ясно мислити та приймати помірковані рішення.

Загальні принципи терапії депресивних станів у дітей та підлітків наведені далі.

1. Загальні принципи лікування депресії базуються на врахуванні проявів самого протікання хвороби та мікросоціальному середовищі, в якому проживає дитина.2. Бесіди із депресивними дітьми та підлітками вимагають часу, наполегливості та зваженої коректності, а також активного, емоційного співпереживання.3. При потребі зміни сімейної системи стосунків та співіснування необхідною є сімейна терапія.4. Індивідуальна терапія спрямована на пошук та розбудову ресурсів пацієнта, розвиток спроможності проявляти свої почуття, розповідати про свої травмуючі переживання, вміння долати проблеми.5. Когнітивно­поведінкова психотерапія спрямована на те, щоб дати дитині позитивний стимул переживанням, розвинути здібність крок за кроком справлятися з завданнями і таким чином покращувати рівень соціальної адаптації.6. Лікування ультрафіолетовими променями покращує регуляцію ЦНС, а також нормалізує активність вегетативної нервової системи.Лікування депресії у дітей та підлітків здійснюється в трьох основних напрямках: специфічна психотерапія, психофармакотерапія та психоедукація (роз’яснення та навчання дітей і їхніх батьків).

Особлива тактика терапії депресії повинна мати місце за наявності ознак суїцидальної поведінки. 

Розпоряджатися своїм життям – невід’ємне право кожної особистості. Та все ж необхідно відшукувати інші методи для вирішення власних проблем. Не бійтеся звертатися у скрутній ситуації по допомогу до близьких людей, друзів, працівників соціальних служб. Випробовуйте усі можливі шляхи виходу. Позбавити себе життя легко – неможливо повернутися назад і виправити скоєне.

Ознаки депресії у дітей, схильних до суїциду:

  • скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?»;
  • висловлювання: «Мені усе набридло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
  • скарги на погані передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
  • підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя, поховальних ритуалів;
  • словесні натяки на смерть, що наближається: «Потерпіть, недовго вам залишилося мучитися!», «Ви ще пошкодуєте, але буде пізно!»;
  • наведення особливого порядку у своїх кімнаті, серед своїх особистих речей, роздача деяких речей товаришам, остаточне з’ясування стосунків;
  • раптовий, без видимих причин напад спокою, смиренного стану після стресу або тривалої депресії;
  • таємні приготування до чогось, що підліток відмовляється пояснювати;
  • тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для підлітків характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, гратися, вести активний спосіб життя.

   Депресивні  прояви  підлітків  і   молоді   із  суїцидальною  поведінкою:

  • сумний настрій;
  • почуття суму, нудьги;
  • почуття втоми;
  • порушення сну;
  • самотичні скарги;
  • непосидючість, неспокійність;
  • фіксація уваги на дрібницях;
  • надмірна емоційність;
  • замкненість, скутість;
  • розпорошена увага;
  • агресивна поведінка;
  • неслухняність;
  • схильність до бунту;
  • зловживання алкоголем або наркотиками;
  • погана успішність навчання;
  • прогули занять у школі, ПТНЗ, ВНЗ.

Звертайте увагу на такі моменти у поведінці та висловлюваннях підлітків, схильних до кризових ситуацій і суїцидальних спроб:

  • скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?»;
  • висловлювання: «Мені усе набридло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
  • скарги на погані передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
  • підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя, поховальних ритуалів;
  • словесні натяки на смерть, що наближається: «Потерпіть, недовго вам залишилося мучитися!», «Ви ще пошкодуєте, але буде пізно!»;
  • наведення особливого порядку у своїх кімнаті, серед своїх особистих речей, роздача деяких речей товаришам, остаточне з’ясування стосунків;
  • раптовий, без видимих причин напад спокою, смиренного стану після стресу або тривалої депресії;
  • таємні приготування до чогось, що підліток відмовляється пояснювати;
  • тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для підлітків характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, гратися, вести активний спосіб життя.

Вчителі, класні керівники повинні мати на увазі й враховувати в роботі такі фактори ризику суїциду:

  • висока конфліктність спілкування;
  • ізоляція підлітка у класі чи групі;
  • несприятливе сімейне оточення;
  • спадковий фактор;
  • неадекватна самооцінка;
  • конфлікт, психотравматична ситуація;
  • різка зміна у поведінці;
  • асоціальний спосіб життя;
  • егоцентризм;
  • втрата членів сімї, погані стосунки.

Деякі  з цих ознак мають, так би мовити, «подвійне» значення, тобто можуть свідчити не тільки про суїцидальну загрозу, а й про інші особистісні проблеми, кризи у житті юної людини. Але дорослим ніколи не слід забувати про «суїцидальну тему» при появі цих ознак. Для уточнення висновку про наявність суїцидальної загрози доцільно звернутися до спеціалістів.

Поради для батьків

  • Пам’ятайте, що підліткам, які страждають від депресії, важко говорити про свої почуття. Вони можуть не розуміти, що з ними відбувається, і навіть не знати симптомів депресії.

  • Депресія у підлітків проявляється не так, як у дорослих. Тому зважайте на зміну поведінки дитини, її звичок у харчуванні, перепади настрою, розлади сну і погіршення стосунків з іншими, особливо, якщо такі зміни тривають не один тиждень.

  • Сприймайте серйозно будь-які вислови про смерть чи натяки на самогубство.

  • Якщо ви підозрюєте у дитини депресію (не йдеться про поганий настрій), варто проконсультуватися з лікарем.

  • Допомагайте дитині дотримуватися призначеного лікування і відразу повідомляйте лікаря, якщо стан дитини не покращується і з’являються тривожні побічні ефекти.

  • Дбайте, щоб у вашій сім’ї був режим харчування, занять фізичними вправами і режим сну.

  • Підтримуйте з дитиною хороший обмін думками, допомагайте їй давати собі раду з упередженим ставленням з боку інших.

  • Постійно запевняйте дитину у своїй любові, адже через депресію їй може бути соромно, вона може почуватися самотньою і нікому не потрібною.

КОЛИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ

Поговоріть з вашим сімейним лікарем, якщо ваша дитина:

  • стає замкнутою, більш нещасною або пригніченою;
  • є проблеми в школі чи спілкування з друзями або родиною;
  • не в змозі контролювати свою поведінку або гнів.

ДЖЕРЕЛО: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2010/5-2/article-358/terapevtichni-pidhodi-do-likuvannya-depresiyi-v-dityachomu-vici#gsc.tab=0 ;  https://life.pravda.com.ua/health/2019/06/21/237291/

Форма входу

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту
Верховна Рада

Урядовий портал

МОН України

КОДА

РМК відділу освіти Іванківської РДА

КОІПОПК

Педпреса

ОСВІТА





Copyright MyCorp © 2024