Підлітковим прийнято вважати період розвитку дітей від 11 - 12 до 15-16 років. Цей період знаменується бурхливим психофізіологічним розвитком і перебудовою соціальної активності дитини. Потужні зрушення, що відбуваються в усіх галузях життєдіяльності дитини, роблять цей вік "перехідним" від дитинства до дорослості. Тому дорослим необхідно допомогти правильно і легко зробити цей "перехід". Без підтримки і розуміння дитина може постраждати.
Підлітковий вік багатий драматичними переживаннями, труднощами і кризами, адже складаються стійкі форми поведінки, риси характеру, способи емоційного реагування. Це пора досягнень, стрімкого нарощування знань, умінь, становлення "Я", набуття нової соціальної позиції. Разом з тим - це вік втрат дитячого світовідчуття, поява почуття тривожності і психологічного дискомфорту.
Підлітковий вік часто називають періодом диспропорції в розвитку. У цей час діти більше привертають увагу до себе, своїх фізичних особливостей, загострюється реакція на думку оточуючих, підвищується почуття власної гідності і образливість.
Найбільш важливі моменти психофізіологічного розвитку підлітка - статеве дозрівання і статева ідентифікація, які є двома лініями єдиного процесу психосексуального розвитку. На психофізіологічному рівні дискомфорт підлітків пояснюється різними причинами:
- а) нестійкістю емоційної сфери;
- б) особливостями вищої нервової діяльності;
- в) високим рівнем ситуативної тривожності.
Змістом психічного розвитку підлітка стає розвиток його самосвідомості. Однією з найважливіших рис, що характеризують особистість підлітка, виступає поява стійкості самооцінки й образу "Я" - уявлення про свій тілесний вигляд, порівняння і оцінка себе з точки зору еталонів мужності і жіночності.
Особливості фізичного розвитку можуть стати причиною зниження у підлітків самооцінки і самоповаги, можуть призводити до страху поганої оцінки оточуючими. Недоліки зовнішності (реальні чи уявні) можуть переживатися дуже болісно, аж до повного неприйняття себе, стійкого почуття неповноцінності.
Підлітки частіше починають спиратися на думку своїх однолітків. Якщо у молодших школярів підвищена тривожність виникає при контактах з незнайомими дорослими, то у підлітків напруженість і тривога вищі в стосунках з батьками і однолітками. Прагнення жити за своїми ідеалам, вироблення таких зразків поведінки може призводити до зіткнень поглядів на життя підлітків та їхніх батьків, створювати конфліктні ситуації. У зв'язку з бурхливим біологічним розвитком і прагненням до самостійності у підлітків виникають труднощі і у взаєминах з однолітками. Тому важливим є спілкування, взаєморозуміння між батьками і дітьми та довіра.
Джерело: https://stud.com.ua/82689/psihologiya/robota_psihologa_pidlitkami | 
