Кухарське навчально-виховне об'єднання
"Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. — дитячий садок"

Меню сайту

Конституція
Конституція

Наше опитування

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі

 Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі.

  Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

  Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Задоволеність дитини процесом навчання, легкість засвоєння програмного матеріалу, самостійність при виконанні навчальних завдань, є, поряд з іншими, ознаками успішної адаптації дитини до середньої освітньої ланки.

Зацікавленість предметом у п’ятикласників залежить як від професійності та досвідченості вчителя, так і від рівня знань, умінь, навичок, що сформувались під час навчання у початковій школі.

 На думку більшості педагогів, адаптований учень 5-го класу:

• має стійкий позитивний настрій, достатньо працездатний;

• позитивно ставиться до навчання;

• прагне покращити свої навчальні досягнення, як правило, самостійно виконує завдання, активний, відповідальний;

 • вдоволений спілкуванням з учителями та однокласниками.

Виявлено й основні організаційно-педагогічні умови забезпечення адаптованості учнів 5-х класів: психолого-педагогічний супровід учнів, взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу, створення комфортних умов та ситуацій успіху для п'ятикласників.

Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те , що цей етап неминуче пов’язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно, відбивається на успішності. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психіці дитини, трансформуються звичні життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, пам’ять і сприйняття стають осмисленими. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.

            Процес успішної адаптації дитини залежить від багатьох факторів. Це і загальна готовність дитини до навчання в школі, і стан здоров`я, і наявність у дорослих, що працюють з дитиною, знань про психологічні особливості дітей даного віку та прояви шкільного неблагополуччя.

            Метою педагогічного колективу в цей період має стати дослідження є виявлення загальних зон труднощів у адаптації п`ятикласників до навчання в школі, а також учнів, що мають проблеми з поведінкою, ознаки емоційних розладів через дослідження таких адаптаційних процесів:

- вивчення емоційного характеру стосунків між учнем та вчителем, учнем та однокласниками;

- вивчення виявів тривожності учня у нових шкільних умовах;

- дослідження самооцінки п`ятикласника;

-   дослідження когнітивної сфери учнів.

            Щоб допомогти п`ятикласникам легше пройти період адаптації до навчання в старшій школі вчителям та батькам важливо знати вікові особливості дітей даної вікової групи, ознаки дезадаптації, індивідуальні особливості дітей, у яких вони наявні.

Доречним є проведення наступного комплексу психолого-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для кращого пристосування учнів до нового рівня вимог та профілактики шкільної дезадаптації учнів:

  - проведення батьківських зборів на початку навчального року з метою ознайомлення батьків з психологічними особливостями дітей даної вікової групи. Надання рекомендацій щодо полегшення процесу адаптації дитини до навчання в школі;

  - проведення класними керівниками в період навчання дітей в 5-му класі заходів, ігрових занять, що сприяли б розвитку їх комунікативних навичок, налагодженню позитивних стосунків між однокласниками, вивченню та засвоєнню своїх прав та обов`язків у старшій школі;

  - виявлення учнів, що складно переживають процес адаптації до навчання в старшій школі;

  - індивідуальне консультування батьків учнів, що складно переживають процес адаптації;

  - індивідуальна (консультаційна), групова (розвивально-корекційна) робота з дезадаптивними дітьми.

Психологічні й психофізіологічні дослі­дження свідчать, що на початку навчан­ня у п’ятому класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання, багато в чому подібний до того, що був характерний для початку навчання в пер­шому класі. Різка зміна умов навчання, розмаїтість й якісне ускладнення вимог, що пропо­нуються школяру різними вчителями, і навіть зміна позиції «старшого» у почат­ковій школі на «наймолодшого» у серед­ній — все це є досить серйозним випробу­ванням для психіки дитини.

На жаль, у цей період (10-11років) у багатьох дітей втрачається інтерес до навчання. Для учнів 5-го класу багато що стає новим і непізнанним.

Як показує практика, більшість дітей пе­реживають перехід із початкової школи в основну, як важливий крок у своєму житті. Поява багатьох нових  учителів з різними вимогами, різними характера­ми, різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього дорослі­шання. Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове становище, як шанс заново почати шкільне життя, налагодити стосунки з педагогами.

Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних знань, дій, навичок.

У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими.

Тому у період адаптації важливо забезпечити ди­тині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятиклас­ник постійно відчував підтримку і допомогу.

Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя.

Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.

         Складність завдань адаптаційного періоду значно збільшує ризик шкільної дезадаптації. Не всі п'ятикласники, навіть із високим рівнем психологічної готовності,  можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже  говорити про тих учнів, у яких були проблеми в початковій школі.

Виділяють такі види шкільної дезадаптації п'ятикласників:

1. Інтелектуальна - низький рівень розвитку мислення, не сформованість пізнавальної мотивації, не сформованість навчальних умінь і навичок.

2. Поведінкова — невідповідність поводження дитини правовим, і моральним нормам (конфліктність, агресивність, недисциплінованість асоціальність).

3. Комунікативна — утруднення в спілкуванні з однолітками й дорослими (тривожність замкнутість, надмірна залежність).

4. Емоційна - тривога й переживання із приводу проблем у школі, страх перед учителем небажання відвідувати школу.

            Виходячи з перерахованих особливостей адаптаційного періоду, метою діагностичного мінімуму в  5  класі є одержання необхідної інформації про соціально-психологічний статус школярів для подолання труднощів періоду адаптації до середньої школи.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• організувати й провести психологічне обстеження п'ятикласників (навчальна мотивація рівень самооцінки, емоційне самопочуття, статус);

• виявити школярів, що випробовує труднощі в адаптації, і визначити характер і причину труднощів у кожному випадку;

• визначити шляхи надання допомоги школярам, що випробовують труднощам у процесі адаптації.

    Головна роль у цьому відводиться психологічній службі.

Як свідчить аналіз, учителі, особливо молоді, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.

Відвідані уроки у 5-му класі  показують, що п’ятикласникам у середній школі цікаво: вони прагнуть бути активними, розумними, вони хочуть щоб їх побачив, оцінив новий учитель і помітив у них усе найкраще.  

Але ж і  вчителі також проходять  період адаптації:  потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. А це є :

- вміння вчителя ставити посильні вимоги зі свого предмета;

- уміння класного керівника згуртувати колектив, сформувати культуру поведінки й навички спілкування;

- уміння учнів реально оцінювати свої можливості.

 

    Проблема наступності між початковою й основною школою є складовою загальної проблеми наступності в навчально-виховному процесі сучасної школи.

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.

Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, адміністрації, учителям, батькам необхідно:

- ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;

- постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

-  здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

- забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;

- створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

- забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

- упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

-  розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

-  формувати навички самоконтролю й самооцінки:

-  аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

- запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

            Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5 КЛАСІ

Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.

Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

Забезпечити єдність вимог до учнів.

Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності.

Забезпечити міжпредметні зв’язки.

Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.

Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

Аналіз відвіданих уроків свідчить про те, що вчителі, в цілому , знають психолого-педагогічні особливості навчання  10-11-річних школярів, працюють над розвитком зв’язного мовлення.  Але більшу увагу слід приділяти ширшому використанню наочних посібників,  частіше використовувати ігрові прийоми. Більшість учнів класу добре читають, розуміють прочитане, мають добрі навички усної лічби, знають таблицю множення, на належному рівні розвинене усне мовлення.

  Проблему адаптації 5-класників до нових умов навчання доцільно розв’язувати спільними зусиллями сім’ї та школи.

 Родина – це те місце, де дитина повинна відчувати себе затишно і впевнено. Головний мотив у стосунках в родині – це любов батьків до своїх нащадків. В цей складний для дитини період, батьки повинні бути поруч, в будь-який час готові прийти на допомогу (підтримати, розрадити, заспокоїти).

  Будьте уважними до дитини, а, також, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її.

 Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

  Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. І, навіть, тоді, коли ми не помічаємо, наші діти спостерігають за нами і вчаться бути такими, як ми. 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДИТИНИ

Рекомендації з розвитку уваги

1.  Для того, щоб підвищити загальну стійкість уваги, подбайте про гігієну розумової праці, освітлення та тем­пературу повітря, відсутність сторонніх звуків.

2.  Враховуйте індивідуальні особливості дітей - нер­вові й хворобливі діти частіше відволікаються, ніж здо­рові й спокійні.

3. Спробуйте навчити дитину такого правила: перед тим, як щось зробити, зупинитися («замри») на 10-15 се­кунд. Цього часу часто виявляється достатньо для того, щоб   помітно   підвищити   продуктивність  діяльності імпульсивної дитини. 

Рекомендації з розвитку пам'яті

1. Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколиш­нього світу, звертайте увагу на нові об'єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприйняте з її минулим досвідом.

2. Застосовуйте ейдотехнічні методи. Особливістю цих методів є:

-         якнайбільше яскравості, емоційності;

-         візуалізація образів;

-         деталізація образів.

3.  Учіть мнемічним способам запам'ятовування, та­ким як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.

Рекомендації з розвитку мислення

1.  Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи до­питливість, намагання діяти з різноманітними предме­тами, бажання дізнаватись про них щось нове.

2.  Знайомство з навколишнім світом повинно супро­воджуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (біль­ше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (у
теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагаль­нити.

3.  Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як   повто­рення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.

4.  Учіть думати самостійно, послідовно розміркову­вати, робити висновки.

5.  Розвивайте мовлення дитини в будь-якій розумовій діяльності.

6.  Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну «розминку» (актуальні  запитан­ня, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

Рекомендації з розвитку уяви та творчих здібностей

1. Докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.

2. Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте пра­цювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.

3. Не поспішайте з висновками про результат твор­чості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).

4. Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.

5. Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбуваєть­ся кожна наступна операція в роботі уяви.

6. Допомагайте дитині стати «розумним авантюрис­том», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найві­рогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ УСПІШНОЇ 

АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ  ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

1. Якщо в родині відбулися

Форма входу

Точний час

Пошук

Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів записів

Друзі сайту
Верховна Рада

Урядовий портал

МОН України

КОДА

РМК відділу освіти Іванківської РДА

КОІПОПК

Педпреса

ОСВІТА





Copyright MyCorp © 2021