У травні, коли розквітають яскраві квіти і лунає пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Цей день сповнений сонячним теплом, веселими посмішками друзів. На честь цього свята уся шкільна родина збирається разом. Родина, яку об'єднує дружба і злагода, любов і повага до школи.
Підростають щодня школярі,
Непомітно, мов квіти весняні;
Дуже швидко спливають роки,
Забираючи в далі незнані.
Ну, от і все. Останній день і мить.
Остання зустріч, погляди зріднілі.
Душа болить, сльоза в очах тремтить –
Учнівські роки в вирій відлетіли.
Непрохані роки ідуть та ідуть.
Вже 8, 12, 16 минає.
Ще вчора був учень – тепер випускник,
І радість, і смуток усіх лиш проймає.
|